Все частіше як домашні, так і професійні кухні оснащуються індукційними плитами, завдяки економічності та функціональності такого обладнання. Проте для них підходить далеко не будь-який посуд − каструлі потрібно вибирати з огляду на особливості конструкції таких панелей.
Поверхня плити виготовлена зі склокераміки, всередині ж розміщені електромагнітні котушки. Вони утворюють магнітне поле та виробляють струм, який є джерелом нагрівання посуду з продуктами всередині. Сама панель при цьому не змінює температури. Щоб процес приготування на індукційній плиті проходив правильно, до місткостей, які будуть ставитися на поверхню, висуваються такі вимоги:
- Матеріалом виготовлення повинен слугувати метал (каструлі з нержавійки, емальованої сталі, чавуну тощо), який володіє магнітними властивостями. Скло, кераміка, алюміній та ін. матеріали, що не мають їх, не підходять. Виняток – екземпляри, обладнані магнітним дном.
- Мінімальна товщина дна −5 – 10 мм. Тонке дно швидше деформується під впливом високих температур. Також важлива будова дна. Воно може виготовлятися у вигляді цілісного листа з нержавіючої сталі або з днищем, що складається з кількох шарів (від 3 до 6), які разом утворюють своєрідний сендвіч.
- Відповідний діаметр дна – не менш ніж 12 см, для максимального покривання конфорки на варильній поверхні. Місткість для приготування повинна бути такою, щоб вона займала щонайменше 70% від усієї площі робочої конфорки, з якою відбуватиметься взаємодія. Якщо посуд буде меншим, то електричні струми почнуть поширюватися довкола, не контактуючи з дном каструлі. Крім того, в такому разі готувати їжу не вдасться, магнітне поле буде негативно впливати на техніку, яка знаходиться поруч.
Каструлі для ресторану сумісні з такою варильною поверхнею, маркуються спеціальними зображеннями та написами, тому доречно звертати на це увагу перед купівлею.
Якими плюсами та мінусами відрізняються моделі з різних матеріалів?
Розглядаючи варіанти з нержавійки, слід обов’язково перевірити їх за допомогою магніту, оскільки деякі виробники застосовують сплави, які не підходять для індукційних панелей. Сталеві каструлі відносно легкі, стійкі до корозії, не впливають на запах та смак страв, довговічні. Проте для збереження блиску вони потребують відповідного догляду. Також, щоб уникнути прилипання та пригорання, варто купити каструлю з антипригарним покриттям.
Придатний для роботи з індукційними плитами й емальований посуд, якщо він має відповідне маркування. Головна умова безпечного та комфортного використання – відсутність найменших відколів. Основні плюси емальованих зразків – це широкий вибір дизайну, відносно невисока вартість, міцність та довговічність, просте очищення. Однак такий посуд не є професійним.
Чавунний посуд міцний, надійний, має низьку теплопровідність, через що довго нагрівається, але після нагріву тримає тепло. Однак посуд з цього сплаву важчий, ніж з інших матеріалів, і вибагливий щодо догляду та зберігання.
Каструлі з інших матеріалів, яким не притаманні магнітні характеристики, можуть оснащуватися магнітним дном. Моделі з алюмінію, скла, міді тощо самі по собі не будуть виконувати своїх функцій, якщо покласти їх на індукційну поверхню. Наявність же спеціального дна надає змогу повноцінно експлуатувати такий посуд з індукційною плитою.
Попри те, якому матеріалу було вирішено надати перевагу, для закладів громадського харчування необхідно купувати професійний посуд та кухонний інвентар. Він розрахований на високі навантаження, часте використання та миття, а отже, справлятиметься зі своїми завданнями впродовж тривалого терміну.
